Традиційний підхід - це коли викладачі є постачальниками інформації. Вони говорять на лекції, а студенти слухають їх та занотовують. Таким чином, студенти пасивні і не залучені активно в рамках лекції, а вміст лекції є найважливішим елементом. Прогрес курсу - лінійний, зокрема, оцінюють лише окремі області знань.
Активний підхід у навчанні в аудиторії відрізняється тим, що вчителі є фасилітаторами, вони ставлять питання або пропонують вирішити конкретну проблему, над якою працюють студенти. Саме тому, в рамках цього підходу студенти є переважно активними. А результати є найважливішим елементом лекції. Прогрес курсу є циклічним, а в рамках оцінювання студентів - перевіряють декілька областей знань одночасно.
Методи оцінювання аудиторії Серед найпоширеніших методів оцінювання аудиторії розрізняють: іспити та заліки, написання есеїв, створення презентацій або ж портфоліо, проведення спостережень та інші.
За словами Анджело та Кросса, оцінювання класу (аудиторії) допомагають викладачам отримувати результати того, як навчаються їхні студенти. Основна мета оцінювання в класі полягає у тому, щоб розширити можливості як викладачів, так і їхніх учнів, і покращити якість навчання в класі. У своїй статті вони наголошують на тому, що оцінювання аудиторії зосереджує основну увагу вчителів та студентів на спостереженні та вдосконаленні саме процесу навчання, а не викладання. Часто успішність студентів можна покращити допомагаючи їм змінити навчальні звички або сприяти розвитку їхніх метакогнітивних навичок (вміння мислити).