5 способів навчити англійської так, щоб її не забули. Поради для викладачів

Зараз ми розповімо один секрет, який допоможе намертво закріпити знання з англійської в головах ваших студентів. Готові?
Такого секрету немає.

Секрет у постійному використанні мови, яка завжди буде залишатися свіжою у пам'яті. А ще разом з Британською радою ми виявили, що для ефективного запам'ятовування в аудиторії не можна створювати максимально комфортну атмосферу. Розповідаємо про це далі.

Як би ви не старалися, якщо студент не захоче вільно розмовляти англійською, не забувши її до наступного вашого заняття, він і не буде.
Але що ви все-таки можете зробити?
Знайдіть цікаві для студентів подкасти чи ютуб-канали, на які вони зможуть заходити регулярно
Зокрема, корисний ресурс від Британської ради The English Channel. Відео на каналі навчають англійської та допомагають розвивати м'які навички. Також тут можна отримати доступ до різноманітного інформативного і практичного контенту, який допоможе розвивати власну кар'єру або бізнес. Інформацію про інші ресурси можна знайти тут.
Вивчайте слова зі студентами за допомогою мнемоніки
Це спосіб допомогти краще запам'ятати речі. Відмінним онлайн-ресурсом із мнемоніки є mnemonicdictionary.com. Туди треба вводити слова, які студенти хочуть запам'ятати. І там можна побачити багато різних способів, які допоможуть ці слова вивчити та не забути.
Організуйте схему «студент вчить студента»
Ви коли-небудь чули приказку: «Вчити - означає вчитися двічі»? Щоб допомогти студентам поліпшити свою робочу пам'ять і знання англійської заодно, спробуйте організувати заняття так, щоб студенти пояснювали новий матеріал та перевіряли один одного.
Задіюйте емоції
Дослідження показують, що якщо ви пов'язуєте емоцію з чимось, що ви хочете запам'ятати, то, швидше за все, зможете передати цю інформацію в довгострокову пам'ять. Наступного разу, коли ваші студенти будуть намагатися щось згадати, попросіть їх спробувати і емоційно підключитися до цього. Наприклад, якщо ви вивчали тему екології, нехай студенти згадають, які емоції викликали у них процеси забруднення середовища.
Тепер, здається, усе просто. Студенти вивчають мову, спокійно готуються до модулів та до реальних життєвих ситуацій. Вся інформація для них здається послідовною і простою.

Та потім вони складають іспит чи намагаються з кимось заговорити, і раптом всі слова кудись зникають. Студенти щосили намагаються щось згадати, але чим більше стараються, тим більше інформація віддаляється.

Видання «The Conversation» пояснює, що це за процес, який ми називаємо «прогалини у мозку».
Щоб зрозуміти, що відбувається, коли людина не може згадати інформацію, треба знати про три області мозку
Перша - це гіпоталамус. Його можна уявити як міст між емоціями та фізичними відчуттями. Ця частина мозку має міцні зв'язки з ендокринною системою, яка, в свою чергу, відповідає за тип і кількість гормонів в тілі.

Друга - гіпокамп. Він важливий у вивченні та у пошуку фактів і понять. Ми можемо уявити гіпокамп як двері пам'яті, через яку повинна пройти вся інформація, щоб увійти і вийти з мозку.

Третя - префронтальна кора. Вона відповідає за робочу пам'ять (здатність утримувати і маніпулювати інформацією в вашому розумі), імпульсний контроль (здатність послаблювати небажані поведінкові реакції), прийняття рішень тощо.
Як «виникає» прогалина в пам'яті
Коли студент готується до іспиту в спокійній і передбачуваній атмосфері, він залучає так зване «холодне пізнання». Це логічні і раціональні процеси мислення.

Коли студент навчається вдома, сидить в зручному ліжку, слухаєте улюблену музику, гіпоталамус уповільнює вироблення і виділення основних гормонів стресу, в той час як префронтальна зона і гіпокамп працюють безперешкодно.

Однак, коли студент потрапляє в стресову і непередбачувану ситуацію, активізується область «гарячого пізнання». Це нелогічні і емоційно керовані розумові процеси. «Гаряче пізнання» зазвичай спрацьовує у відповідь на загрозу або іншу стресову ситуацію.

Іспит чи модуль може послужити причиною певних думок. Наприклад, «Якщо я не здам цей іспит, я не закінчу університет, тоді не потраплю на хорошу роботу. Через це залишуся без засобів до існування».

При такому типі напруженого мислення не дивно, що студенти іноді сприймають іспит як загрозу. Коли загроза виявлена, гіпоталамус стимулює вироблення кількох ключових гормонів стресу, включаючи норадреналін і кортизол.

Великий рівень норадреналіну надходить в префрронтальну кору, ослаблює нейронне збудження і порушує ефективну комунікацію. Це порушення очищує робочу пам'ять (те, про що ви думали, тепер зникло) і заважає префронтальній корі впливати на інші області мозку.

У той же час великий рівень кортизолу потрапляє в гіпокамп і не тільки порушує там патерни активації, але також (при тривалому впливі) вбиває нейрони гіпокампу. Це перешкоджає доступу до старих спогадів і спотворює сприйняття і зберігання нових спогадів.

Тобто коли іспит інтерпретується як загроза і спрацьовує реакція на стрес, робоча пам'ять стирається, а емоційне «гаряче пізнання» заважає раціональному мисленню.

Сукупність цих процесів призводить до прогалин в пам'яті, ускладнюючи логічну пізнавальну діяльність.
Чи є спосіб уникнути цього
Перший шлях – зняти стрес. У цьому може допомогти навіть склянка води, оскільки вода стимулює вироблення ендорфіну.

Інший спосіб – триваліший. Він розпочинається ще на етапі підготовки до іспиту. Причина, через яку збройні сили навчають новобранців в стресових ситуаціях, імітуючи активні бойові сценарії, полягає в тому, щоб забезпечити «холодне пізнання» під час майбутніх бойових дій.

Чим більше людина перебуває в певній ситуації, тим менш імовірно, що вона сприйме цю ситуацію як загрозливу.

Тому не намагайтеся створювати студентам надто спокійну та сприятливу атмосферу в аудиторії. Поясніть їм цю схему та спробуйте імітувати в аудиторії і справжній іспит, і реальне життя. Також більше про ефективне навчання і викладання ви можете дізнатися під час курсу від Британської Ради, який, закрема, пропонує дізнатися, що значить вивчати другу мову, розглянути мовні класи і те, як навчання впливає на наше вивчення мови тощо.